24 червня розпочався Петрів піст
Щорічний піст перед святом апостолів Петра і Павла (12 липня), що його в народі ще називають Петрівкою.
Він не є таким строгим як Великий піст, але за традицією Київської Церкви в будні дні є заборона на м’ясні та молочні страви. А точніше, згідно Канонів Партикулярного права (кан. 115, параграф 2, пункт 4) щодо вживання їжі, вірні зобовязані у середи і п’ятниці утриматися від споживання мясних страв і продуктів; у понеділок, вівторок та четвер дозволено всі види їжі.
Святий Іван Золотоустий свідчив, що „Апостоли майже завжди постили”. Молитвою і постом вони готувалися до зішестя Святого Духа, до проповіді Євангелія. Тому і Церква закликає вірних молитвою і постом наслідувати апостолів і таким чином готуватися до їх свята.
Піст святих апостолів сягає перших віків християнської віри. З IV століття про нього є свідчення святого Атанасія Великого і святого Амвросія Медіолянського, а з V ст. — святого Лева Великого і Теодорета Кирського. Найдавніше свідчення про Петрівку дає святий Атанасій Великий († 373).
Згідно зі свідченнями IV сторіччя, в Олександрії, Єрусалимі й Антіохії піст Апостолів був пов’язаний з П’ятидесятницею, а не з празником святих апостолів Петра й Павла. У перші століття після П’ятидесятниці був, зазвичай, один тиждень радості, тобто загальниця, а потім — один тиждень посту.
Піст Петрівка, як пише у книзі «Пізнай свій обряд» о. Юліан Катрій, ввійшов у практику в Церкві не дорогою закону, а через звичай. З тієї причини тривалий час не було одностайності ані щодо його дотримання, ані щодо часу його тривання. Одні постили 12 днів, інші — 6, ще інші — 4, або ж тільки 1 день.
Піст святих апостолів у Східній Церкві триває від неділі Всіх святих до 29 червня (12 липня — за новим стилем) — празника святих апостолів Петра і Павла. Тривалість Петрівки може бути різною, залежно від того, коли випадає празник Пасхи. Найдовше Петрівка може тривати шість тижнів, а найменше — 8 днів.
Олександре, Українська Грекро-католицька церква історично була Київською митрополією православної церкви, що наприкінці 15ст підписала Унію з Римо-католицькою церквою. Це була третя і вдала спроба. Тепер УГКЦ є самостійною церквою що знаходиться в сопричасній єдності з Католицькою церквою, зберігаючи православний візантійський обряд, юліанський календар (у католиків григоріанський) та лінію висвячення духовенства від перших єпископів що з’явилися тут за князя Володимира після хрещення Руси (в інших православних тут , трохи інакше).
Просто цікаво. “За традицією Київської Церкви”. Що тут мається на увазі “Київської Церкви”? Київський патріархат? церкви якби вже об’єднались і є ПЦУ та невдалі спроби деяких людей зробити розкол. Я так розумію в контексті цій статті теж пітримуються дії філарета?