Монастир Св. Василія Великого у Києві

Церква св. Василія Великого є головною спорудою монастиря оо. Василіян, що розташована на схилі між Вознесенським узвозом та Вознесенським яром. Звідси відкривається чудова панорама на Щекавицьку гору, на всю найдавнішу топографію Києва. Комплекс споруджено в історичній частині Києва на території так званого Копиревого краю, де ще в часи Київської Русі була садиба вельможі Копиря. Тут проходив оборонний рів та укріплення. Варто згадати, що саме недалеко від цього місця у Павлівському саду, що на вулиці Полтавській, для полонених Січових Стрільців у час Першої світової війни було поставлено привезену з Галичини дерев’яну церкву, на той час єдину греко-католицьку церкву у Києві.

Автором проекту храму і монастиря  є професор архітектури Лариса Павлівна Скорик. Церква спроектована у модерному стилі проте оперта на основі прадавніх традицій. Пані Лариса ось так пояснює ідею створення комплексу: „Образність церковної споруди пов’язана із спогадами про дерев’яні, строгі за формою та маєстатичні церкви і дзвіниці українських Карпат і водночас про дерев’яні башти фортечних укріплень і „дітинців” Київської Русі, які після Батиєвого нашестя продовжували зводитись на землях Галицько-Волинського князівства, продовжуючи архітектурно-будівельні традиції Київської держави. У церкві св. Василія Великого використано ті ж самі строгі форми „клітного” дерев’яного, сакрального будівництва, що стали традиційними для церковної архітектури західного регіону. По осі від входу до вівтаря храм завершений трьома золотистими шатрами із хрестами.

Стіни із фактурної цегли нагадують природний камінь фортечних мурів, а колір фасадних стін продиктований колоритом дерев’яних карпатських церков. Принцип „відмежування” від світського шуму стінами і відкритості простору церкви в небо – це втілення ідеї „горного світла”, яке пов’язане з Божественним. Головна риса внутрішнього простору церкви – сповненість світлом, ясністю, сонцем і небом над головою, ввечері на якому крізь шкло верхніх шкляних ліхтарів видно зорі.”

Понад десять років тривала праця над зведенням монастирського комплексу. Ще у 1990 році було виклопотано земельну ділянку для будівництва греко-католицької церкви. Влітку 1993 р. владика Софрон Дмитерко, єпископ Івано-Франківський посвятив хрест під будівництво храму.

Хронологія  зведення монастирського комплексу:

  • Серпень 1998 р. – початок будівництва.
  • 16 травня 1999 р. – владика Василь (Медвіт) ЧСВВ заклав у наріжний камінь капсулу з грамотою про заснування храму і монастиря.
  • 14 січня 2000 р. з нагоди ювілею Святого Року було відслужено першу Святу Літургію.
  • 22 червня 2001 р. – урочисте відкриття діяльності монастиря. Св. Літургію відслужив блаженніший Любомир (Гузар) з єпископатом УГКЦ.
  • 25 червня 2001р. Папа Іван Павло ІІ, перебуваючи з пастирським візитом в Україні, поблагословив храм і монастир.
  • 13 липня 2001 р. Декрет о. Протоархимандрита про заснування резиденції
  • 19 травня 2002 р. – освячення храму і престолу, в який заклали мощі блаженного свщмч. Йосафата Коциловського ЧСВВ, єп. Перемиського, яке здійснили владики: Кир Василь (Медвіт) ЧСВВ, екзарх Києво-Вишгородський та Кир Софрон (Мудрий) ЧСВВ, єпископ Івано-Франківський.
  • 17 квітня 2003 р. – Декрет о. Протоархимандрита про піднесення резиденції до статусу монастиря,
  • 06 жовтня 2003 р. – Декрет Блаженнішого Любомира (Гузара) про заснування парафії

Будував храм і першим його ігуменом був  ієром. Теодозій (Янків) ЧСВВ (2000-2005 роки).

З 2005р. ігуменом монастиря є ієром. Василь (Тучапець) ЧСВВ а парохом церкви – ієром. Рафаїл Стефурак ЧСВВ.

На  храмовий празник св. Василія Великого, що святкуємо 14 січня, в архієрейській  Св. Літургії щороку бере участь Папський Нунцій в Україні та звертається  зі словом до вірних.

Після перенесення осідку Української Греко-Католицької Церкви зі Львова до Києва (осінь 2005 р.) із нашого храму іде пряма трансляція на Першому Національному Телеканалі святкових Різдвяних та Великодніх богослужінь, яке очолює Глава Церкви, блаженніший Любомир (Гузар).

Щодня двері храму є відкриті для всіх бажаючих взяти участь у богослужіннях, або в тиші серця звернутися до Господа.

comments powered by Disqus