Лицарі Колумба відсвяткували ІІІ річницю заснування при парафії св. Василія Великого у Києві

3 червня, у неділю Всіх Святих, в Національному музеї побуту й архітектури в Пирогові відсвяткували ІІІ річницю заснування спільноти Лицарів Колумба при храмі Святого Василія Великого у Києві. Участь у святкуванні взяли брати-лицарі разом з дружинами і дітьми – всього 33 особи.

Свято розпочалось Божественною Літургією, яку очолив капелан Ради о. Роман Шуп’яний, ЧСВВ у співслужінні о. Павла Долішнього, ЧСВВ, який також є Лицарем Колумба. У своїй проповіді отець роздумував над даром присутності святих у Церкві, над важливістю наслідування святих у духовному житті і єднанні з ними у молитві. Літургію відслужили в намірі спільноти Лицарів, їхніх родин, за розвиток лицарського служіння в парафії і в Церкві. Після Літургії пролунала молитва за Україну «Боже великий, єдиний» та розпочалась трапеза на подвір’ї біля храму.

 

Лицарі приготували смачні м’ясні страви на мангалі, овочі-гриль, фрукти. Була гарна, невимушена атмосфера, жваве спілкування, під час якого дружини лицарів могли познайомитись між собою, а також почути від самих лицарів про їхню діяльність, служіння, куди і для чого вони пропадають, коли йдуть з дому на зібрання спільноти.

Вітальне слово промовив регіональний делегат – брат Микола Мостов’як, який пригадав про початки заснування спільноти при парафії святого Василія Великого, про сумніви отців щодо потреби такої організації при парафії і про Божий Провід умами і серцями, який все ж здійснив добрий почин і Лицарі з’явились у храмі.

Отець Роман подякував братам за активність, жертовність і готовність служити ближнім, а дружинам – за те, що вони є підтримкою і наснагою своїх чоловіків. Отець наголосив на тому, що участь у спільноті є не лише нагодою давати щось від себе, але також нагодою приймати дари від інших, збагачуватись самому духовно, інтелектуально, морально.

Великий Лицар брат Степан Джус побажав усім любові в серцях у родинах, бо любов є тією силою, яка здатна змінювати світ.

Діти Лицарів погралися в м’яча та побігали лісом. Не обійшлося і без української пісні. Несподіваною родзинкою свята став баян, під акомпанемент якого пролунало багато українських пісень. Було весело, насичено і урочисто. Всі погодились, що такі зустрічі треба проводити регулярно, оскільки це єднає людей в одну велику родину.

Велика подяка о. Роману Ільницькому, настоятелю храму в Пирогові, за відкритість і допомогу в організації свята, а також адміністрації музею в особі п. Оксани Старак-Повеляк за дозвіл на проведення свята.

osbm-kyiv.com.ua