10 думок від святого Йоана Боско на щодень
1. Аби чинити добро, треба мати дрібку відваги, бути готовим витерпіти будь-яке приниження й ніколи нікого самому не принижувати, бути завжди доброзичливим.
2. Бути радісним, чинити добро і дозволити горобцям цвірінькати — ось найліпша філософія.
3. Найкращий друг — той хто, не питаючи причин твого смутку, може зробити так, щоб до тебе знову повернулася радість.
4. Сатана боїться радісних людей.
5. Жодна проповідь не така плідна, як добрий приклад.
6. Про ближнього треба говорити добре — або мовчати.
7. Буття добрим полягає не в тому, що ти не скоюєш жодної помилки; буття добрим полягає у посіданні волі виправитися.
8. Відпочинемо в небі.
9. Сумний святий — ніякий не святий.
10. Виховання це справа серця.
Джованні Боско (1815-1888) весь світ знає як Дона Боско. Шанобливе звертання до священика «дон» стало його ім’ям, подібно як у Падре Піо чи Сестри Фаустини.
Джованні народився в селі на півночі Італії, в дитинстві мав пророчий сон. Він бачив себе в гурті хлопців, одні з яких славили Бога, а інші хулили. Він кинувся захищати Ім’я Боже, та його спинив Чоловік, який сказав: «Не бійкою, а добротою і любов’ю ти маєш завоювати цих своїх друзів… Я дам тобі Вчительку, яка навчить тебе мудрості». Так Господь Ісус повчив святого ще в дитинстві, а Богородиця ціле життя була його Покровителькою.
Джованні Боско став священиком у 26 років і працював у Турині, де багато бездомних підлітків шукали прожитку. По неділях Дон Боско збирав їх у церкві. Шукав приміщення, де б можна було з ними займатися, не порушуючи життя храму. Перший Ораторій (місце для молитви) постав на околиці Турина, у Вальдокко. Там хлопці опановували знання, ремесла, а найголовніше – вчилися жити вірою. Прикладами християнської педагогіки для Дона Боско були св.Альфонс Марія Лігуорі, св.Філіп Нері і св.Франциск Сальський. Навіть засноване ним згромадження не носить імені Дона Боско – вони звуться салезіанцями. Для доброго виховання Дон Боско вважав потрібною добру літературу, тому 1861 року заснував друкарню для дитячих книжок і брошурок, які частково й сам писав.
Дон Боско не вимагав від своїх вихованців «очі звести в небеса» і вдаватися до якихось надзвичайних аскетичних практик «задля святості». Він казав, що св.Йосиф і Діва Марія не виконували нічого подібного, але все, що вони робили, власне й було виконанням волі Божої. Такий підхід до салезіанської аскези виніс до слави вівтаря самого Дона Боско, його наступника – Мікеле Руа, його вихованця Домініка Савіо, його колишнього вихованця Луїджі Оріоне, співзасновницю Дочок Марії Помічниці Вірних – Марію Домініку Маццарелло, єпископа Луїджі Версільйо і Калікста Караварьо – місіонерів і мучеників у Китаї.
Дона Боско проголосив святим 1934 року Папа Пій ХІ, який був особисто з ним знайомий.
В іконографії представлений як священик в орденському вбранні, часто – оточений дітьми та підлітками.
Leave a comment