У Києві презентували документальну виставку про Митрополита Андрея
27 жовтня 2015 р. у Києві в Будинку Вчителя презентували фотодокументальну виставку, присвячену Митрополиту Андрею Шептицькому. Цим заходом урочисто розпочали святкування на державно-церковному рівні тижня Митрополита Андрея Шептицького у Києві.
У відкритті виставки взяли участь: Владика Йосиф (Мілян) Єпископ-помічник Київський, Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті, Ігор Кулик, директор Галузевого державного архіву СБ України та Ярослав Файзулін, який урочисто провадив дійство та є співавтором виставки.
«Постать Митрополита має бути знаною і відомою на території всієї України!» – цими словами розпочав захід відомий історик та публіцист Володимир В’ятрович. Він також зазначив, що цією подією розпочато низку заходів, якими в Києві та по всій території України цього тижня вшановуємо Великого Сина Українського народу.
“Попри Його велич, попри те, що це одна з ключових постатей історії України минулого – ХХ століття, для багатьох українців він залишається досі незнаний. В цьому є певний докір нам – історикам, що не зробили достатньо для того, аби ця постать була відома,” – зазначив науковець.
“Сторінки з життя Митрополита Андрея Шептицького – це приклад того, як можна прожити достойно і гідно навіть у вкрай несприятливих умовах…» – наголосив історик.
Зі словом до присутніх звернувся Єпископ-помічник Київський, владика Йосиф (Мілян). На початку промови Архиєрей пригадав відому цитату Митрополита Андрея: «Не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою й невтомною працею любіть Україну». Опісля єпископ подякував усім, хто спричинився до того, щоб інші могли пізнати та наслідувати Великого Митрополита – українця, який всесторонньо любив і працював для України.
“Утверджуючи євангельські засади серед свого рідного народу, Андрей Шептицький не тільки проповіддю, не тільки посланнями, але й своєю благословенною рукою любив Україну. Він адекватно реагував на голодомор в Україні, він справді дієво пробував зберегти Божу заповідь «Не убий»… Він єдиний Архипастир, єдиний Митрополит у Європі, який відважився написати провідникові німецьких нацистів про те, що не можна вбивати людське життя… Більше того, сьогодні є живі свідки – діти львівського рабина, які мешкають в Нью-Йорку, які і є свідками Його дієвої віри, яка чітко проявлялась у збереженні людського життя,” – зазначив Владика.
На завершення заходу було детальніше представлено експонати виставки, під час чого, автор презентував окремо кожен стенд та розповідав про маловідомі епізоди з життя Митрополита Андрея Шептицького.
Виставка триватиме до 3 листопада, після чого буде доступна до огляду в різних містах України. Виставка складається з 16 стендів, кожен з яких носить свою назву та розповідає про маловідомі факти з життя Праведного Митрополита.
Стенди почергово розповідають про різні етапи з життя митрополита. Подаємо вашій увазі їх назви: Родина і дитинство, Провидіння Боже, Царський в’язень, Шептицький і Київ, У вирі української революції, Душпастирська діяльність, Об’єднання Церков, Наставник молоді, Великий меценат, Допомога голодуючим, Між двох тоталітаризмів, Як будувати рідну хату, Порятунок Євреїв.
Довідка:
Як повідомляє офіційний веб-сайт Українського інституту національної пам’яті, організаторами виставки являються: Український інститут національної пам’яті, Центральний державний історичний архів України у Львові, Галузевий державний архів Служби безпеки України, Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Над її створенням працювали: Ярослав Файзулін, Оксана Гайова (автори виставки), Олена Гуменюк, Вікторія Яременко. Дизайн: Оксана Женжера, Літературна редакція: Богдан Завітій. У ній використано матеріали: Центрального державного історичного архіву України у м. Львові, Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центру досліджень визвольного руху, Музею Української революції 1917-1921 рр., Музею сакрального мистецтва імені о. Антона Петрушевича Львівської митрополії УГКЦ, особистого архіву проф. Сергійчука В.І.
Leave a comment