Матюки впливають на розвиток хвороб і старіння

Дехто любить говорити: “це мене вбиває”, “це мені в печінках сидить”, “я цього не переварюю”, “я — в шоці”, “я — мертвий”, “голова мені пухне”. А потім думають, звідки проблеми з травленням, пухлина мозку, проблеми печінки, чому людина так рано з життя пішла? Люди просто не розуміють, яку велику силу мають слова, — каже філософ і філолог Ліліана Кудрик, 40 років, зі Львова.

Від того, які слова вживає людина, може залежати її життя?

— Слова, що ми найчастіше промовляємо, матеріалізуються в нашому житті. Прикладів безліч. Спільна молитва про зцілення — і безнадійно хворі стають на ноги. Слова, вимовлені з любов’ю, заліковують душевні рани, сумніви, розчарування. А прокльон може зламати долю цілим поколінням.

Найтяжчі прокльони батьків — завжди збуваються. Тому матері особливо мають стежити за тим, що говорять дітям. Деякі повторюють: “ти дурний”, “ти дебіл”, “звідки ти взявся, такий дурень, на мою голову”, “ти мені набрид”, “та я тебе заб’ю”. І чого доброго потім можна чекати? А треба і сварити обережно: “ти мене розчарував сьогодні”, “мені соромно за тебе”, “я хочу пишатися тобою”, “зроби так, щоб мамі не було боляче”.

Мати Святого Августина, християнка, 17 років молилася за нього. І він з розпусника і грішника став найвидатнішим з Отців церкви. Ось що значить молитва матері.

Інколи ненароком вдаришся ліктем і так хочеться “висловитися”.

— Краще сказати “ой!”, “мамо!”. “Щоб тебе качка копнула”, — жартівливо говорять українці замість прокльону. Але потім узагалі треба викорінити зі своєї мови такі “вставні” слова. Бо це пустослів’я. Замінники допустимі, але не доцільні. Так само і слова-паразити. “Нехай жодне пусте слово не виходить з вуст ваших”, — сказано у Біблії.

Слово виражає, ким є людина насправді: “Чим сповнене серце, те говорять вуста”. Добра людина каже добре — слова підтримки, надії, сподівання. Лиха — критикує, гнівається, висловлює незадоволення, агресію, роздратування. Слова — як лакмусовий папірець — за ними можна пізнати людину.

Російський професор Іван Бєлявський, доктор біології, понад 15 років вивчав, як впливає на організм людини навіть найменше односкладове слово. І встановив закономірність — захистив це як дисертацію: матірщинники виявляються старшими від свого паспортного віку, частіше хворіють, швидше вмирають. Мало того, якщо дитина ще в утробі матері чує матюки, вона народиться із закладеними хворобами. Нецензурні слова руйнують генетичний код, призводять до занепаду, запускають програму на самознищення на клітинному рівні.

Джерело: gazeta.ua