Митрополит Львівський Ігор: “Недільна проповідь має тривати п’ятнадцять хвилин…”

Минулий рік був особливим для Української Греко-Католицької Церкви, адже проголошено три нові митрополії: Львівську, Івано-Франківську і Тернопільсько-Зборівську. Владика Ігор (Возьняк) став Львівським митрополитом. На чому тепер буде зосереджена його діяльність, що зміниться в Церкві у зв’язку з проголошенням нових митрополій, яким буде для УГКЦ 2012 рік? Про це та інше – у розмові з Митрополитом Львівським Високопреосвященним Ігорем (Возьняком).

– Чому лише зараз УГКЦ проголосила нові митрополії?

– Про нові митрополії нашої Церкви говорилося на синодах ще за Блаженнішого Любомира, готувалися відповідні документи. Їх поправляли, доводили до вимог канонічного права. Минуло лише двадцять років відтоді, як наша Церква встановилася. Вона продовжує укріплюватися, розростається. Уже вийшла з-за меж Галичини і розвивається на Волині, у центральній та cхідній частині України, на півдні.

Святіший престол нам не диктував своїх умов, але дещо дораджував. І настав час проголосити нові митрополії УГКЦ. Ми могли це зробити і після Нового року, але усе вже було погоджено з Римом, тому вирішили не тягнути з цим питанням. Щороку в Римі видається річний збірник про зміни в Церкві, про її структуру. Назви наших нових митрополій увійдуть у цей збірник, про нас дізнається світ.

– Які зміни відбудуться в Церкві у зв’язку з проголошенням нових мит­рополій?

– Це пришвидшить вирішення різних питань у єпархіях. Наприклад, є питання, які стосуються священиків, мирян, – з чимось вони можуть не погоджуватися. Раніше, щоб їх вирішити, потрібно було звертатися до Блаженнішого. Тепер для цього буде митрополит, хоча прямих вказівок щодо діяльності єпархії він давати не може, але, якщо були б якісь надужиття, справу буде розглядати Синод. Наприклад, Стрийській, Дрогобицько-Самбірській, Сокальсько-Жовківській єпархіям уже не потрібно буде звертатися до Патріаршого суду, щоб вирішити спірні питання, для цього буде суд Львівської архієпархії. Справи вирішуватимуться швидше.

Коли відбувається загальноукраїн­ський Синод під проводом Блаженнішого, обговорюються проблеми і Волині, і Донецька, і Криму… Коли ж відбуватиметься Синод на чолі з митрополитом, вирішуватимуться місцеві питання. Так буде зручніше, бо зблизька краще видно, що діється в Церкві.

– Яким буде наступний крок структурних змін у Церкві?

– Думаємо над тим, щоб великі екзархати, як-от Донецький, Одесько-Кримський, розділити на менші території і піднести їх до рівня єпархій. Великою є і Київська митрополія. Як казав покійний Папа Іван Павло ІІ і повторює Папа Венедикт XVI, ми на доб­рій дорозі проголошення Патріархату. Будемо простувати цією дорогою, і рано чи пізно ця подія станеться.

– Чи будуть єпископи приділяти більше уваги парафіяльному життю, цікавитися освітнім рівнем священиків, їхніми проповідями, відві­дувати парафії частіше, а не лише по великих празниках?

– Для підвищення освітнього рівня священиків в нашій єпархії третій рік діє Інститут, який займається відповідними курсами, і вони їх відвідують. Особливо ті священнослужителі, які навчалися в семінарії у часи підпілля, які не мали повних курсів християнського виховання.

Щодо проповідування слова Божого, то багато чого залежить від самого священика. До проповідей потрібно готуватися – читати додаткову літературу. Знаходяться священики, які не хочуть цього робити, які вважають, що достатньо переказати прочитане. Але є й священики, з яких іншим потрібно брати приклад. Якось без попередження у Страсну П’ятницю заїхав у церкву села Вільшаниця на Золочівщині і став між людьми. Було приємно слухати священика – він був чудово підготовлений.

Я б хотів, щоб кожного дня, коли в церкві відправляється Служба Божа, було хоча б коротеньке звернення священика до вірних (до трьох хвилин). І цього було б достатньо. Недільна проповідь має тривати п’ятнадцять хвилин. Людей не потрібно мучити, а мати доб­ре підготовлене слово, яке б їх і освячувало, і просвічувало.

– Що, на Вашу думку, найбільше гальмує проголошення Патріархату УГКЦ?

– Є ще багато питань, які потрібно вирішити, в тому числі і структурні – піднесення нових екзархатів до рівня єпархій, висвячення нових єпископів, щоб наша Церква почувалася сильнішою. Бачу тенденцію зростання числа вірних. Нещодавно на Збоїщах брати-редемптористи відкрили нову церкву. Почали з двох Служб Божих у неділі та свята, і уже стоїть питання про їх збільшення, бо церкву відвідує багато людей. Такі новини тішать.

Ми почули, що після проголошення нових митрополій УГКЦ дуже стривожилася Православна церква Московського патріархату. Представники цієї Церкви «роздають» свої голоси у світі, і вони доходять до католицького світу, який збирається на екуменічні зустрічі. Гадаю, це також має свій відбиток.

– Чи можна буде після проголошення Патріархату УГКЦ говорити про єдину Українську помісну церкву київської традиції – об’єднання усіх Православних і Греко-Католицької Церкви?

– Це питання піднімав ще митрополит Андрей Шептицький. Він казав: «Давайте зберемося – кого виберемо, той і буде провідником нашої Церкви». Очевидно, таке об’єднання буде в єдності зі Святішим престолом – з Римом.

Було б добре, якби спершу порозумілися православні – Київського пат­ріархату, Автокефальної церкви та Московського патріархату. Тоді – один на один – буде легше говорити. Щодо Московського патріархату, то з представниками цієї Церкви буде найважче, вони навіть не хочуть з нами молитися. Потрібен час дозрівання – виховання вір­них і священства.

– Чим буде особливий цей рік для Церкви?

– Готуємось всією Церквою до Євро-2012. На час чемпіонату Європи з футболу усі храми мають бути відчиненими, священики мають бути готовими до запитань туристів. Чимало студентів духовних закладів, які знають іноземні мови, а також миряни та священики працюватимуть волонтерами. Думаємо і про відповідну церковну атрибутику… Але масштабних богослужінь, присвячених чемпіонату з футболу, не планується.

– Що б побажали українцям у новому році?

– Людям, які зневірилися побажав би мудрості – добре думати, перш ніж обирати нову владу. Не звертайте уваги на те, хто що обіцяє перед виборами, а на те – як людина живе, що зробила доб­рого, які цінності сповідує. Не ведіться на гречку або якісь інші подачки і потім через це не страждайте. Цінуйте демократію в Україні, об’єднуйтеся і обстоюйте свої права.

Бажаю українцям мати гідну працю в своїй державі, а не за кордоном. Заробітчанство – це велика трагедія, адже розбиваються сім’ї. У важких ситуаціях не забувайте звертатися до Бога і просити Його допомоги. Відомо, що ізраїльський народ, який віддалявся від Бога, терпів невдачі – потрапляв у неволю. Ця історія є повчальною. Повернімося до Бога лицем, і все у нас піде як треба.

Не забувайте духовно розвиватися, читаючи добру релігійну і світську літературу, якої тепер великий вибір. Нещодавно були віднайдені матеріали реколекцій для священиків митрополита Андрея Шептицького, про які ніхто не знав. Вони уже доступні. Користайте з цього! Перечитуйте листи і послання митрополита Андрея. Його слова актуальні і сьогодні. Не нехтуйте добрими книжками, газетами та журналами. Збагачуйтеся, перечитуючи класику.

Олеся Пастернак

“Високий замок” за 02.02.2012