Великий покаянний канон Андрея Критського

Канон Андрея Критського (натисніть, щоб прослухати)

Святий Андрій Критський (7 ст.) народився в Дамаску у сім’ї благочестивих християн. До семирічного віку хлопчик був німим. Дар мови він отримав після причастя Святих Христових Таїн. Після цього юнак допитливо вивчав Святе Письмо та богословські науки. У віці чотирнадцяти років він прийняв постриг в обителі преподобного Сави Освяченого у Єгипті.

Святий Андрій вів суворе та цнотливе життя. Його покірність та стриманість, чесноти та розум викликали подив. У 680 році він став представником Святого Міста на IV Вселенському Соборі, опісля – архидияконом храму Святої Софії у Константинополі. Під час правління імператора Юстиніана II Андрія возведено в сан архиєпископа міста Гортини на острові Крит.

Святий Андрій заснував нову літургічну форму – богослужбовий текст, що складається із певної кількості об’єднаних між собою пісень. Канон Андрія Критського називається Великим, оскільки він є найбільшим з усіх богослужбових канонів (налічує близько 250 стихів, а звичайні канони – близько 40 стихів).

Із написаних ним канонів найбільш відомий – «Великий покаянний канон», що містить у своїх піснях 250 тропарів. Він використовується під час Великого посту. У перший тиждень Великого посту (з понеділка по четвер) на повечір’ї канон читають по частинах, а повністю – у четвер п’ятого тижня на утрені. Архиєписоп Андрій Критиський написав також канон на Різдво Христове, стихири на Стрітення Господнє і багато інших піснеспівів.

Помер архиєпископ Андрій Критський у 726 році. Його мощі перенесено до Константинополя.

Текст: ДивенСвіт