Віртуальна мандрівка храмом Святого Андрія Первозванного (м. Львів)
Від сьогодні львів’яни та гості міста мають можливість віртуально мандрувати храмом Святого Андрія Первозваного Василіянського Чину Святого Йосафата. Підготовано тур за участю настоятеля церкви отця Михайла Лучківа, ЧСВВ, та командою www.3dplus.com.ua.
Наступний віртуальний тур, пов’язаний з підготовкою святкування 400-ліття Крехівського монастиря можна буде подивитись уже 19 травня 2012 року. Презентація відбудеться під час відпусту на Святого Миколая (літнього Миколая) у Василіянській обителі с. Крехів.
Надалі тури будуть створені по всіх Василіянських святинях.
Оглянути віртуальний тур можна за цим посиланням: «Віртуальна мандрівка храмом Святого Андрія Первозванного»
Додаток:
Храм Святого Андрія від 1990 р. є греко-католицькою парафією, в якій служать отці василіяни. Давніше це був однойменний римо-католицький костел при монастирі ордену бернардинів, які з 1460 р. облаштувалися у Львові.
Сучасний монастирський комплекс почали споруджувати ще на початку XVII ст. за задумом ченця Бернарда Авелідеса і за проектом архітектора-італійця Паоло Домінічі. А роботами керували архітектори Павло Римлянин та Амвросій Прихильний, пізніше – Андрій Бемер. У 1630 р. було завершено всі будівельні та оздоблювальні роботи.
Сучасного вигляду церква Святого Андрія набула у першій половині ХVІІІ ст. Тоді було встановлено 16 вівтарів: головний – св. Яна з Дуклі, а далі Пресвятої Богородиці; Антонія Падевського; архангела Михаїла; Розп’ятого Христа; св. Петра з Алькантари; св. Теклі; св. Андрія Первозванного; св. Йосифа Обручника; св. Івана Капістрана; св. Анни, дочки Фануїла, пророчиці; св. Франциска; св. Станіслава з образом св. Варвари; трьох Царів; св. Івона; св. Бернарда. Крім того, у 30-40-х рр. ХVІІІ ст. було споруджено дзвіницю та Криницю св. Яна з Дуклі (на місці первісного поховання святого).
Після церковної реформи, яку на зламі ХVІІІ–ХІХ ст. проводила влада Австрійської імперії, бернардинський монастир було ліквідовано, а в ньому поміщено архів. Костел став парафіяльним. 17 травня 1876 р. у ньому прийняв перше Святе Причастя майбутній Митрополит Андрей (Шептицький).
Під час радянської окупації костел був недіючим. У 1990 р. отці василіяни зареєстрували тут греко-католицьку парафію Святого Андрія. У монастирському домі сьогодні розміщений Центральний державний історичний архів України.
12 грудня 1990 р., напередодні храмового празника Святого Андрія, до церкви було урочисто внесено Деревнянську чудотворну ікону Богородиці. Ця ікона свого часу була святинею Жовківського василіянського монастиря. У 1948 р. чернець-василіянин Антоній Масюк перевіз її до Крехова, а пізніше врятував від рук атеїстів (витягнув з вогню, коли ті спалювали реліквії Крехівського монастиря) і переховував упродовж 40 років.
До речі, перше чудо перед іконою Страждальної Матері Божої сталося 1786 р. в с. Деревня на Жовківщині, коли прозрів п’ятирічний хлопчик, який був сліпим від народження. Це відбулося на свято Успіння Пресвятої Богородиці, коли після багаторічних молитов-благань батьків, хлопчик раптом вигукнув: «Яка гарна Мати Божа! » А в часи комуністичного лихоліття на Благовіщення була оздоровлена від невиліковної хвороби донька місцевого атеїста.
27 червня 2001 р. Святіший Отець Іван Павло II під час своєї Архиєрейської Святої Літургії у Львові 27 червня 2001 р. коронував Деревнянську чудотворну ікону Матері Божої. Сьогодні до цієї ікони горнуться тисячі побожних людей з молитвами-благаннями і молитвами-подяками за ласки Пресвятої Богородиці, які сходять на всіх, хто з вірою і надією приходить до Неї. 11 грудня 2010 р. храм святого Андрія збагатився ще однією реліквією – мощами свого духовного покровителя апостола Андрія Первозванного, які привіз із Рима єпископ Іриней (Білик), канонік Папської базиліки Санта Марія Маджоре у Ватикані.