Звернення Владики Йосифа (Міляна)

Всесвітлішим і Всечеснішим Отцям,
Високопреподобним і Преподобним ченцям і черницям,
Возлюбленим у Христі браттям і сестрам

Слава Ісусу Христу!

Ви, що в Христа хрестилися,
у Христа зодягнулися! Алилуя!

Співаємо похвальний Богові псалом за тих, хто у Христі народився, у Христа зодягнувся. Алилуя!

Співаємо Богові хвалу не тільки за тих, котрі щойно прийшли до його Церкви, але й за тих, котрі впродовж віків прославляють Господа ім’я.

У липні світло звершуємо пам’ять святих рівноапостPdthольних княгині Ольги та князя Володимира Великого – Хрестителя Руси-України. Прославляємо Господа за дар їхнього християнства, який має значний відбиток на наше церковне життя за порогом третього тисячоліття. Справжнє глибоке християнство має свої наслідки впродовж віків. Сягаємо пам’яттю до тих перших кроків нашого християнства на українських землях, щоб його краще і глибше осмислити в надії на сучасну реставрацію його ікони.

Ми сьогодні не сперечаємося за наше християнство, багато давніше за тисячолітній вимір, бо пам’ять про християнство князів Аскольда і Дира знаходить щораз більше підтвердження в історичних джерелах. Маємо величезну спадщину в українському християнстві тих правдивих воїнів Христа «хто знайшов дорогоцінну перлу – Христа», і був вірний йому аж до смерті, часто смерті мученицької.

Черпаємо наснагу до витривання у християнських чеснотах святого мученика Климентія-Папи, святих Бориса і Гліба, Антонія, Теодозія та інших отців Печерських, священомученика Йосафата – апостола єдності, блаженного священномученика Миколая Чарнецького та інших новомучеників двадцятого століття, бо вони у Христа зодягнувшись, стали його досконалими свідками, співаючи йому: «Алилуя»! аж до сьогоднішніх днів.

Християнство на нашій землі мало благодатний вплив на розвиток духовного, суспільного, культурного та політичного життя. Україна у «народів вольних колі» посіла чільне місце, як держава з глибоким християнським корінням, на котрому будує своє майбутнє. Правдиве українське християнство завжди знаменувалося прагненням єдності. Тому і ми, Київська Церква, прямі спадкоємці Володимирового хрещення, бажаємо проповідувати Христову Благовість, опираючись на його заповідь: «Щоб усі були одно».

Ідея єдності для нашого народу сьогодні актуальна, як ніколи. Єдність народу розпочинається з єдності особистої із власним сумлінням, єдності із своїм Творцем, єдності сім’ї та християнської родини, котрою є Христова Церква. Єдина Христова Церква, котру заснував сам Спаситель, є запорукою соборної, сильної та незалежної держави.

Нехай слова гарного гімну-молитви «Боже, нам єдність подай» переповнять наше серце і стануть закликом до непосильної праці у царині єдності людини, Церкви, народу.

Ласкаво закликаю всіх священиків, монахів та мирян до молитви та праці для утвердження християнських цінностей в Україні.

+ Йосиф Мілян,
Єпископ-помічник
Київської архиєпархії

Київ, 23 липня 2010 р.Б.
в день преп. Антонія Печерського

Узято звідси.