Апостольський Нунцій Томас Едвард Ґалліксон схвально відгукнувся про парафію монастиря Св. Василія Великого у м. Києві

Високопреподобні дорогі отці!
Щиро дякую за запрошення відвідати вас і звернутися до вашого зібрання декількома словами. Я так само дуже задоволений з цієї додаткової можливості ближче з вами запізнатися.
Оскільки я перебуваю в Україні менше року і мій досвід ще не такий багатий, я поки що не знаю ситуації в Україні до кінця, тому заздалегідь прошу вибачення, якщо де в чому я буду помилятися.
Дозвольте мені звернутися до авторитету великого Митрополита Андрея Шептицького і висловити переконання, що ви як богопосвячені мужі відіграєте незаміниму роль в житті Української Греко-Католицької Церкви. Життя Церкви та її постійне оновлення у значній мірі є у ваших руках. У той час як світські священики формують основу парафіяльного життя, підтримуючи літургійне і молитовне життя Божого народу, ви, ченці, сини Святого Василія Великого є покликані до того аби набагато радикальніше і з неподільним серцем віддатися Христові та Його Царству. Ви відіграєте надзвичайно особливу роль, ви є сіль і світло цілого світу, тут в Україні і поза її межами.
Очевидно, що ви є для всіх і всі можуть користати з вашого особливого свідчення про Христа, через ваше святе життя у спільноті обітами убогості, чистоти та послуху, як це приписують правила вашого Чину, однак я думаю, що у сьогоднішньому світі ви маєте особливо що сказати молоді. Чи це пов’язано з навчанням чи з роботою, молоді люди в Україні часто переїжджають з одного місця на інше. Вони не затримуються вдома, на парафії. Оскільки саме суспільство міняється, ми не можемо очікувати від них, що вони за певний час, після завершення навчання, просто повернуться додому. Дехто із них знаходить роботу в Києві або в інших містах, і тому вони потребують спільнот віри в цих нових місцях свого перебування, щоб вони могли їх доброзичливо прийняти до себе і дати їм можливість віддавати хвалу Богові, який створив і спас нас.
Ми знаємо з розповіді про життя святого Василія Великого, що він був вродженим лідером. Ви як його сини також не можете нічого кращого дати світові, як бути подібними до нього, особливо у відношенні до молодих людей: допомогти, щоб віра їхнього дитинства визріла у щось шляхетне і велике.
Я чув багато добрих речей про свою парафію в Києві, парафію Святого Василія Великого. І я знаю, що Його Блаженство Верховний Архієпископ надіється, що ви зможете ще більше вийти назустріч тим багатьом людям із Західної України, які є трохи розгубленими, не знаючи куди їм піти у великому місті. Ваша спільнота є наріжним каменем цієї живої парафії. Я бажав би більше довідатися про ваш апостолят в інших місцях. Ваша парафія в Івано-Франківську справила дуже велике враження на мене, коли я відвідав її під час Великодніх свят. Якою апостольською діяльністю ви б не займалися і в яких тільки місцях ви б її не проводили, свідчення вашого життя у спільноті є або може бути свого роду оазисом для багатьох, хто рухається за течією світу.
Я надіюся і молюся, щоб Бог благословив вас численними і добрими покликаннями. З переміщенням багатьох ваших співвітчизників на Захід, хто краще, ніж ви, зможе працювати для них, супроводити їх і допомагати їм увійти в нові соціальні умови, але разом з тим не втратити своєї культурної ідентичності і свого релігійного коріння?

1.06.12, Провінційний дім Отців Василіян (м. Львів)

osbm.info