Дорога до Бога Оксани – парафіянки Храму Св. Василія Великого

Поділитися:

Моя дорога до Бога почалася з раннього дитинства. Народилася на Західній Україні, в сім’ї віруючих християн. Пам’ятаю, як ще з раннього дитинства нас, взявши за руку, вели до церкви. Зрозуміло, що тоді я не розуміла для чого… навіщо мені туди ходити. Пізніше до церкви стала ходити більш осмислено. Їздила в різні Святі Місця, але це ще не було повним усвідомленням своєї віри. Так званий, переломний момент відбувся, коли поступила на навчання в Київ і вперше прийшла на Святу Літургію в Монастир св. Василія Великого (куди ходжу і на сьогоднішній день). Саме тоді я зрозуміла, що я маю великий дар – ВІРУ. Мені вона допомагає витримати всі важкі обставини життя, дякую Богу за те, що Він вислуховує всі мої молитви і просьби, захороняє від небезпек. Чи були якісь чуда в моєму житті? Так, вони стаються кожного дня, але можу навести приклад самого простого дива – це те, що змогла поступити в найкращий університет України на державну форму навчання, самостійно. Без взяток).
Віра християнина дуже допомагає в моєму житті: я стала краще відноситися до людей, до труднощів, після кожної Служби Божої я ніби “підзаряджаюся” душевним спокоєм, позитивом, життєвою силою.
Я дуже дякую Богу, що я народилася в греко-католицькій сім’ї, за монастир св.Василія Великого, за всіх священників, які сіють в наших серця Боже слово.

Оксана – парафіянка монастиря св.Василія Великого.

Поділитися:

Leave a comment

Your email address will not be published.


*