Храмове свято у Вишневому очолив ігумен монастиря св. Василія Великого у Києві
25 грудня парафіяни храму Святого Василія Великого у Києві на чолі з отцем-ігуменом Романом Шуп’яним ЧСВВ відвідали урочистість з нагоди храмового свята громади Св. Анни у м. Вишневому.
На запрошення її очільника, отця Володимира Мальчина, прибули представники спільноти Молоді храму Святого Василія Великого, Товариства українських студентів-католиків «Обнова», руху «Матері в молитві», «Руху Назаретських Родин», сестра служебниця Непорочної Діви Марії та лицарі Колумба.
Вінцем урочистості стала Божественна Літургія, яку очолив о. Роман Шуп’яний ЧСВВ. Разом із ним співслужили о. Володимир Мальчин та о. Василь Чудійович.
Зустріч місцевої громади із представниками інших парафій, які приїхали привітати та розділити духовну радість храмового свята, була сповнена зворушливим теплом. У своїй проповіді отець Роман наголосив, що свято, яке відзначає спільнота як своє храмове, також є зустріччю – зустріччю двох традицій: Східної та Західної. Отець-ігумен зазначив, що у Західній традиції Церкви підкреслюється непорочне зачаття Пресвятої Діви Марії, в першу чергу висвітлюється Її образ, а в Східній традиції – робиться акцент на постаті Анни, яка народжує Ту, що у Своєму лоні вмістить невмістимого Бога, Спасителя. «Сьогодні рукою Святого Духа в утробі чудної Анни малюється цінний образ слави Божої», – так говорить кондак свята. Отець Роман висвітлив цінність особи Анни, її прикладу для усіх вірних. Він підкреслив, що Анна та Йоаким, будучи бездітним подружжям, перебували у подвійному горі: по-перше, вони страждали через те, що не мали дитини, по-друге, вони були певним чином відкинуті суспільством, бо за тогочасними юдейськими поняттями бездітність була ознакою кари Божої. Проте Йоаким та Анна не втрачали надії на Бога, не нарікали, але продовжували вірити, надіятися та, що дуже важливо, діяти для того, щоб отримати від Бога бажаний дар. Так, Йоаким ходив у пустелю, постив та молився. Анна ж молилася вдома у саду. Таким чином, подружжя поєднало в собі надію на Бога та докладання зусиль, аби їхнє прохання було почуте. І Господь Бог, знаючи наперед про їхні заслуги, витривалість у стражданні, дарував їм не просто дитину, але найбільш особливу дитину – Пресвяту Діву Марію.
На кінець своєї проповіді, отець Роман провів паралель зі Святою Анною, її терпеливістю та надією на Господа, заохочуючи греко-католицьку громаду у Вишневому, яка поки що немає власного храму, молитися та вірити, що Всемогутній Бог обов’язково відкликнеться на їхнє прохання і парафіяни матимуть свою власну церкву.
Приємною несподіванкою для отця Володимира Мальчина став декрет Блаженнішого Святослава, зачитаний наприкінці Служби Божої, згідно з яким о. Володимира піднесено до стану протоієрея та даровано право носити золотий хрест за особливі заслуги для розбудови Української Греко-Католицької Церкви. Отець Володимир, подякувавши Блаженнішому Святославу за довір’я, звернувся зі словами вдячності до громади. Він наголосив, що блиск дарованого йому золотого хреста – це є вклад кожного парафіянина, який присутній у його священстві.
Висловивши подяку усім, хто приїхав на храмове свято, о. Володимир запросив кожного до перегляду невеличкої вистави, яку підготували члени спільноти «Обнова», а потім – долучитися до спільної трапези. Частування для гостей з любов’ю готували парафіяни громади Св. Анни.
Також хочеться відзначити присутність на урочистості лицарів Колумба, які прибули зі своїми родинами, щоб розділити з місцевою громадою радість торжества та засвідчити підтримку молодій спільноті від імені організації чоловіків-католиків.
Leave a comment