Празник Усікновення Голови св. Йоана

11 вересня (29 серпня)

Ірод Антипа, син Ірода, що наказав замордувати вифлеємських дітей, свою першу жінку відпустив і жив незаконно з жінкою свого брата Филипа. Святий Йоан Предтеча прилюдно ганьбив Ірода за його поведінку. І за те заплатив своїм життям. Іродіяда помстилася Йоанові і в дуже нечесний спосіб дістала від Ірода його голову. Побожна легенда каже, що відтята Йоанова голова ще на полумиску говорила: “Не можна тобі мати жінку брата твого”. За те Іродіяда нібито голкою колола його язик. А боячись, щоб він не воскрес, коли б голова злучилася з тілом, вона закопала голову на подвір’ї палати.

Учні святого Йоана взяли його тіло і поховали в Севасті в Самарії. Свідчення про цей празник маємо з V ст. Його містить Служебник папи Геласія (492-496). Службу Усікновенню уклали святий Андрій Критський (VII ст. ), святий Йоан Дамаскин і патріярх Герман (VIII ст. ). Східна Церква від найдавніших часів цього дня зберігає строгий піст на честь мук і смерти святого Предтечі.

Юліан Катрій Пізнай свій обряд

Тропар та кондак

Тропар, глас 2: Пам’ять праведного з похвалами, і тобі вистачає свідчення Господнє, предтече, бо ти показався воістину і від пророків чесніший, бо у струях сподобився хрестити Проповіданого. Тому за істину пострадав ти, радуючися, благовістив ти і тим, що в аді, Бога, явленого в тілі, що взяв гріх світу і подає нам велику милість.

Слава: Кондак, глас 5: Предтечі славне усікновення було якось божественним задумом, щоб і тим, що в аді, проповів Спасове пришестя. Нехай, отже, ридає Іродія, що випросила беззаконне вбивство, бо возлюбила не закон божий, ні живий вік, але — лукавий і дочасний.

І нині: Богородичний, глас 5: Радуйся, двері Господні непроходимі, радуйся, стіно і покрове тих, що прибігають до тебе, радуйся, пристане, бурями не навіщувана і подружжям незаймана, що родила плоттю Творця твого і Бога. Молитись не переставай за тих, що оспівують і поклоняються Різдву твоєму.

Діяння святих апостолів 13, 25-33

В тих днях, сповнивши свій шлях, Іван мовив: Я не той, за кого ви мене вважаєте; он іде за мною той, якому я не гідний розв’язати взуття його. Мужі брати, сини роду Авраама, і ті між вами, що бояться Бога! Вам послане слово цього спасіння. Та мешканці Єрусалиму і князі їхні не визнали Його, і засудивши Його, сповнили слова пророків, які читаються щосуботи. І не знайшовши в Ньому ніякої смертельної вини, вимагали у Пилата вбити Його. А коли виконали все, що було написано про Нього, зняли Його з хреста і поклали до гробу Та Бог воскресив Його з мертвих, і Він багато днів являвся тим, що прийшли з Ним з Галилеї в Єрусалим, які й тепер є Його свідками перед народом. І ми звіщаємо вам ту обітницю, що була дана батькам нашим. Бог її здійснив нам, їхнім дітям, воскресивши Ісуса.

Євангеліє від Марка 6, 14-30

В той час почув Ірод цар слухи про Ісуса Христа, бо явне стало ім’я Його, і сказав, що Іван Хреститель встав із мертвих, і тим-то сили діються через нього. Інші го ворили, що то Ілія, а інші казали, що то пророк є або як один з пророків. Почувши ж, Ірод сказав, — це Іван, якому я відтяв голову, він встав з мертвих. Той бо Ірод, пославши, схопив Івана і зв’язав у в’язниці задля Іродіяди, жінки Фи-липа, брата свого, тому що оженився з нею. Бо Іван говорив Іродові: Не годиться тобі мати жінку Филипа, брата твого. Іродіяда же гнівалася на нього і хотіла його вбити, та не могла. Бо Ірод боявся Івана, знаючи його як чоловіка праведного і святого, і беріг його; і слухавши його, багато чинив, а слухав його залюбки. І як настав пригожий день, коли Ірод на свої уродини справляв вечерю своїм князям і тисячникам та старшим галилейським, і як увійшла дочка тієї Іродіяди і танцювала, і угодила Іродові й возлежащим з ним, сказав цар дівчині: Проси в мене, чого тільки хочеш, і дам тобі, хоч би й половину мого царства. Вона ж, вийшовши, сказала матері своїй: Чого просити? А ця сказала: Голову Івана Хрестителя. І зараз, ввійшовши з поспіхом до царя, просила, кажучи: Хочу, щоб ти негайно дав мені на блюді голову Івана Хрестителя. І прескорбний був цар, та ради клятви і задля возлежащих з ним не хотів їй відмовити. І зараз післав цар прибічника і звелів принести голову його. А він пішов і усікнув його в в’язниці. І приніс голову його на блюді і дав її дівчині, а дівчина дала її матері своїй. А ученики його, почувши, прийшли і взяли тіло його й положили його у гробі. І зібрались апостоли до Ісуса і сповістили Йому все, що робили і чого навчали.

Дещо з народних звичаїв і прикмет

За народними традиціями в цей день не можна працювати, особливо сікти чи різати будь-який круглий овоч, який формою нагадує голову — капусту, картоплю, капусту. Казали, що якщо в цей день зрізат головку капусти, то з неї може потекти кров. В цей день не варять борщу. Гріх навіть (єдиний день у році) їсти борщ. Картоплю варили в “мундирах”, гарбузи пекли, хліб відламували руками. Їли тільки пісні страви або й зовсім не їли. Через строгий піст, встановлений на Головосіка, це свято відоме серед віруючих ще під назвою «Іван Пісний».

Не можна також на Головосіка нічого рубати сокирою чи пиляти пилою. Чоловікам не можна ні голитися, ні навіть дивитися на себе в дзеркало, бо будеш хворіти. Зранку треба ретельно помити голову.

Цього дня збирали останній цвіт святоянівського зілля, заливали його горілкою й тримали, як ліки, протягом всього року.

Поліщуки на Головосіка збиралися на полювання вовків.

Прикмета:
Як чути грім, то має бути тривала й тепла осінь.

http://www.sviato.in.ua/usiknovennya_rel.php