У монастирі св. Василія Великого вшанували пам’ять Володимира Тимощука

У суботу, 3 травня, відбулася панахида за Володимиром Тимощуком, активним парафіянином храму св. Василія Великого, котрий після десятилітньої боротьби із важкою недугою, відійшов у Вічність. Його життєвий шлях був коротким, всього 47 років, але духовно багатим і плідним. Батько 6 дітей, Володимир був засновником унікальної молитовної смс-спільноти, до якої на сьогодні долучилося понад 500 вірян, організатором і лідером спільноти «Калео» при парафії храму Св.Василія Великого, керівником курсу «Альфа», учасником римо-католицької спільноти відновлення у Святому Дусі «Мараната», біблійного курсу «Дабар».

«Володя був глибоковіруючою людиною, який мав особливі стосункиіз Господом. 10 років тому його життя чітко поділилося на дві частини: до і після хвороби. Другу частину він називав боротьбою за життя. Власне, ця друга частина життя допомогла йому глибше пізнати Бога і навчитися довіряти його Святій волі. Боже Слово справді було світильником його життя, він просто поглинав Святе Письмо, живлячись ним повсякчас, – поділився своїми думками про Володимира Владика Богдан Дзюрах, відправляючи разом із о.Василем Тучапцем, о.Романом Лабою та іншими священиками поминальну Літургію.

«Сповіді і причастя попросив Володимир у мій останній візит до нього у лікарні в Бельгії. Він не міг уже говорити, лише писав. Також запитував про ситуацію в Україні, а далі сказав, що жертвує свої терпіння за Україну», – розповів о.-паулін Роман Лаба.

На своїх похоронах Володимир заповідав співати пісні прослави Господа. Понад 50 людей, які прийшли попрощатися з ним, виконали це побажання.

Приклад життя Володимира Тимощука як ревного християнина, який не розпачав і не втрачав надії, несучи свій хрест важкої хвороби, а глибоко вірив, довірявся та служив Богу, кличе до наслідування. Те, як він жив, є справжнім свідченням його живої віри, яка і тримала його до кінця життя.

Підготувала Оксана Олексів