«Василіянська родина є великою силою нашої Церкви» – Блаженніший Святослав. Відпустові святкування у Крехівській обителі

22 травня Свята Церква пригадує подію перенесення чесний мощів святого Отця Миколая, Мир-ЛикійськогоЧудотворця, вшановуючи цим Божого угодника. Саме у ці травневі дні святитель Миколай збирає у Крехівському василіянському монастирі, який є під його опікою, десятки тисяч прочан з усіх куточків України та з-закордону.

Традиційно, відпустові моління розпочинаються у переддень Празника. З самого ранку в суботу, 21 травня, до Крехівської святині почали прибувати прочани (а дехто ще у п’ятницю ввечері). Вже від самого ранку та впродовж всього відпусту (в суботу і неділю) вірні мали нагоду скористати зі Святої Тайни Покаяння та Пресвятої Євхаристії.
Відпуст на “теплого” Миколая, як назвали його в народі, розпочався посвяченням води на джерелі, що недалеко від монастиря. Чин водосвяття звершили о. Василій Тучапець, ЧСВВ, настоятель монастиря св. Василія Великого у Києві та о. Йосафат Коваль, ЧСВВ. О 16:00 год. монастирські дзвони сповістили прочан про початок Хресної Дороги, що відбулася на горі Побійній.

Перед початком ходи ігумен Крехівського монастиря о. Пантелеймон Саламаха, ЧСВВ пригадав, що цього року відзначаємо 20-ту річницю повернення чудотворних ікон (Матері Божої Верхратської та Чудотворця Миколая) до монастиря після більше як сорокарічного “вигнання”.

Провідною темою зупинок молитовної роздуми було розважання про віру та Символ віри. Під час зупинок хресного ходу почергово проповідували священики – василіяни та єпархіальні. Розпочав Хресну Дорогу Протоігумен о. Йоанікій Чверенчук, ЧСВВ, а завершив Протоархимандрит Василіянсього Чину о. Василій Ковбич, ЧСВВ.

Після Хресної Дороги на відпустовій площі відбулася Велика Вечірня з Литією, яку відслужив ігумен Крехівського монастиря о. Пантелеймон Саламаха, ЧСВВ, а співали брати василіяни.

О десятій годині вечора розпочалася Божественна Літургія, яку відслужив о. Теодозій Янків, ЧСВВ, перший ігумен крехівського монастиря після виходу нашої Церкви з підпілля та повернення обителі законним власникам. З ним співслужили багато священиків. Підчас проповіді о. Теодозій пригадав події двадцятилітньої давності. Зокрема, він розповів про те 29 серпня 1990 року, коли до Крехова повернувся новіціят. З Гошева прибули біля двадцяти новиків. А вже наступного, 1991 року в останню неділю травня відбувся перший за останні десятиліття відпуст. Отець журився: якщо прийдуть тільки ті, що до війни ходили на відпуст, то хто покличе молодь? Але, Богу дякувати, молоді було навіть більше, ніж старших. Отець це все завдячував заступництву святого Миколая.

Починаючи з півночі, відбулося нічне чування для молоді на відпустовій площі, яке провадили брати василіяни. У храмі в той же час відбувалося молитовне чування: Акафіст до св. Миколая, молитви за покликання до монашого і священичого станів, молитва на вервиці, Канон св. Миколая.

Наступного дня, в неділю, о 8:00 год. Було відслужено урочисту Утреню та Молебень до св. Миколая.

Біля дев’ятої години до Крехівської василіянської обителі прибув Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук, якого на монастирському подвір’ю зустріли Впр. отці Протоархимандрит, Протоігумен, ігумен та економ монастиря, монаша братія та інші священики.
О 9:30 год. під звуки дзвонів та спів хору, під керівництвом о. Василія Мендруня, ЧСВВ, святкова процесія вирушила з монастиря до відпустової площі. Перед початком Служби Божої Блаженнішого Святослава привітав ігумен монастиря о. Пантелеймон та молодь Крехова. Перш за все Глава УГКЦ привітав прочан, що прибули з різних куточків України – Сходу, Волині, Буковини та Галичини, а особливо молодь, яка чисельно зібралася у Крехові. Свою проповідь побудував на євангельській події про Самарянку та постаті святого Миколая. Провідною думкою проповіді Отця і Глави нашої Церкви була єдність та любов до Батьківщини. Українська земля багата на “джерела”, з яких черпаємо Божі ласки. І Крехів є одним із них, “…де від Отця через Сина у Святому Дусі отримуємо благодать”. Він “подякував” святому Миколаю, який так чисельно згуртував біля двадцяти тисяч вірних.

Святкова Божественна Літургія завершилась многоліттям і уділенням повного відпусту. Опісля зі словами подяки, до Блаженнішого Святослава звернувся Впр. о. Протоархимандрит Василій, який від імені Чину подякував достойному гостеві за участь у відпустових моліннях.

Глава Української Греко-Католицької Церкви в особливий спосіб привітав усю «Василіянську родину», а також зазначив на важливості Василіянського Чину як для нього особисто, так і всієї Католицької Церкви. Звертаючись до отця протоархимадрита Василія Ковбича, Блаженніший наголосив: «Василіянська родина є великою силою нашої Церкви. І мені, як Главі тої Церкви, лежить на серці, щоб цей Чин направду свято і добре розвивався». Відтак вітаючи присутніх протоігуменів та ігуменів різних Василіянських монастирів, Блаженніший звернув увагу на Закарпаття: «Особливо вітаю отців із Закарпаття, із Березного. Мені особливо є на серці єдність Греко-Католицької Церкви в Україні. Я хочу щиро подякувати, що Отці Василіяни на Закарпатті моляться і будують цю єдність».

Також, він згадав про нещодавню зустріч з о. Протоархимандритом у Римі, “з іншого боку світу”. Особливо втішним було для Блаженнішого Святослава те, що люди “тиснулися до Христа” у Пресвятій Євхаристії (в цей день до Святого Причастя приступили понад 14 тисяч вірних). Тоді з подячним словом від імені монашої спільноти звернувся ігумен монастиря. Відпустові моління завершилися урочистою ходою святкової процесії і внесенням чудотворної ікони св. Миколая до храму.

о. Йосафат Коваль, ЧСВВ
бр. Андрей Бойчук, ЧСВВ

Джерело: http://osbm.in.ua/