З Богом у серці до Тараса. Спільнота “Милосердя” відвідала Чернечу гору в Каневі

7 березня з нагоди Шевченківських днів відбулася традиційна проща до Тараса на Чернечу гору в Каневі.

Спільнота “Милосердя” під керівництвом піддиякона Пахомія цікаво провела час і духовно збагатилася. Дорогою до міста, проїжджаючи Дніпр широкий, віряни щиро молилися вервицю, співали пісні, жваво розмовляли і прославляли Боже Милосердя. Піддиякон зачитав вірші Тараса Шевченка, а також поему “Марія”, що засвідчує глибоку релігійність автора.

Відправа Божественної Літургії проходила в церкві Покрови Пресвятої Богородиці, яка є пам’яткою давньої козацької архітектури. Там наші прочани прийняли Святі Тайни, а всі охочі мали змогу висповідатися.
У своїй проповіді єпископ Київської архиєпархії УГКЦ Йосиф Мілян наголосив, що Тарас Шевченко був людиною вільною і справжнім християнином. А його “Кобзар” – Біблія для українського народу.

Нам, українцям, справді пощастило мати такого потужного пророка з безмежною любов’ю до України:

Свою Україну любіть.
Любіть її…во врем’я люте,
В останню, тяжкую мінуту
За неї Господа моліть.

Після літургії віряни піднялися процесійною ходою до Тарасової Гори, де на місці поховання українського генія відправили панахиду. Біля пам’ятника Кобзареві хористи виконали “Заповіт”, а також “Думи мої, думи мої” і “Реве та стогне Дніпр широкий”.

Опісля спільнота “Милосердя” мала змогу відвідати Канівський музей Тараса Шевченка й ознайомитися з унікальними пам’ятками, серед яких меморіальні речі та офорти, рідкісні видання творів, цінні архівні документи. Також спільнота пройшлася експозицією виставки “Шевченкіана Олександра Саєнка”, де крізь призму духовності обговорили твори мистецтва.

Усі повернулися до Києва радісні та щасливі. Спільнота “Милосердя” зробила багато гарних світлин, а під час мандрівки відчувала Божу присутність і благодать. 

Тож щиро запрошуємо і вас!