“Згіршення притаманне людині, яка перебуває під впливом гріха”: проповідь о. Тараса Тижника під час Літургії [11 травня 2020] (відео)
У понеділок, 11 травня, ігумен монастиря св. Василія Великого о. Тарас Тижник відслужив ранкову Літургію. Отець Тарас проповідував на тему Євангелія від Йоана (6, 56-69).
У своїй проповіді о. Тарас підняв два головні питання, об’єднані темою довіри до Бога, які поставило перед нами Євангеліє дня.
«Господь Бог даючи [людині в Старому Завіті] манну як поживу, ставить одну умову: цієї манни треба взяти лише стільки, скільки потрібно на один день, – каже проповідник. – Звичайно, люд який до того часу відчув голод, набрав багато – хто скільки зміг. І знаємо, що вона зіпсувалася вже наступного дня».
«Господь Бог доносить до людини одну дуже важливу деталь через ці події. До сьогодні це відображається навіть в молитві «Отче наш»: хліб наш щоденний дай нам сьогодні. Це також повернення до тих подій з манною, – каже отець. – Якщо Господь Бог дав мені подостатком сьогодні, то я маю довіритися, що дасть мені і завтра».
Продовживши ранкову проповідь, священник роздумував над другою темою Євангелія від Йоана. Отець згадав богослова, що піднімає тему історії Божої благодаті, Божого дару і людського гріха.
«Вона починається від першого гріха Адама і проходить через всю Історію Спасіння до сьогодні. Поруч з невимовною Божою любов’ю завжди є незрозумілий людський гріх, який цю любов відкидає, – сказав о. Тарас. – Коли Ісус починає говорити речі, які переростають розуміння учнів, вони згіршуються. Це притаманне людині, яка перебуває під впливом гріха».
«Ми схильні приймати лише те, що є на рівні нашого способу мислення, що не переростає наші інтелектуальні здібності, нашого морального рівня – те, що ми хочемо прийняти. Все інше людина відкидає, – зауважив проповідник. – Це є вихованням до певної духовної покори. Бог завжди буде нас переростати. Наївно думати, що ми все відразу, що повязане з Господом Богом, зрозуміємо. Ми будемо йти до цього розуміння все своє життя і треба в покорі цей факт прийняти».
Поглиблюючи ранкові роздумування, о. Тарас додає: «Господь Бог не просто пропонує нам якусь правду – він пропонує Себе. Бо що це – Євхаристія? Бог віддає нам повністю себе, хоче жити в нас – а ми маємо прийняти в любові Його життя».
«Часто ми схильні захоплюватися якимось гарним реченням, якоюсь одною подією, але не приймаємо Його як особу. Ми схильні жити християнством як ідеологією, але не як Живим Богом, – підкреслює проповідник. – Це є дуже часто проблемою багатьох людей, які приходять до Церкви – і відходять. Вони приходять тоді, коли їм щось сподобалося – і тільки з’являється щось, що не здатне ввійти в їхній спосіб мислення, категорії чи звички, вони відразу це відкидають. Це стається саме тому, що людина приймає не Живого Бога, а просто гасло».
«Сьогоднішня тема Євхаристії торкає саму суть християнства. Бог хоче щоб ми прийняли Його, а не просто символи», – наголосив отець Тарас, завершуючи проповідь.
Проповідь та Літургія повністю:
Євангеліє від Йоана 6, 56-69
Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:
56. Хто їсть моє тіло й п’є мою кров, у мені пробуває, і я – в ньому. 57. Як мене послав живий Отець і я живу Отцем, так і той хто їсть мене, житиме мною. 58. Це – хліб, що зійшов з неба. Не як батьки ваші їли манну й померли: хто їстиме цей хліб, житиме повіки.
59. Так говорив він, коли навчав у синагозі, в Капернаумі.
60. Почувши це, багато хто з його учнів говорили:
– Жорстока ця мова! Хто може її слухати?
61. Ісус, знаючи в собі, що учні його ремствують, мовив до них:
62. – Це вас блазнить? А що коли побачите, як Син чоловічий возходить туди, де був перше? 63. Дух оживляє, тіло ж нічого не помагає. Слова, що я сказав вам – дух і життя. 64. Та дехто з вас не вірує.
Ісус бо знав від самого початку, хто ті, що не вірують, і хто той, що його зрадить. 65. І додав:
– Ось чому я сказав вам, що ніхто не може прийти до мене, коли його йому не буде дано моїм Отцем.
66. 3 того часу багато хто з його учнів відійшли від нього й більше з ним не ходили. 67. Тому Ісус сказав до дванадцятьох:
– Невже й ви хочете відійти?
68. Озвався до нього Симон Петро:
– Господи, до кого нам іти? У тебе – слова життя вічного. 69. Ми увірували й пізнали, що ти – святий Божий.
Довідка:
З травня храм та монастир св. Василія Великого розпочав цикл травневих богослужінь. Кожного понеділка, вівторка, четверга та п’ятниці отці відправлятимуть Службу Божу з короткою проповіддю на початок дня. Після Літургії правитимемо Молебень до Богородиці.
Щосереди та щосуботи священники храму служитимуть заупокійну Літургію з Панахидою. Усі ранкові Літургії транслюються у соцмережах монастиря: Фейсбук та Ютуб.
Leave a comment